- згодний
- [зго/днией]
м. (на) -дному/-д(‘)н'ім, мн. -д(‘)н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
згодний
Смотреть что такое "згодний" в других словарях:
згодний — зго/ден, дна, дне. 1) Який дає, виявляє згоду (у 1 знач.). 2) Який має однакові з кимось погляди, дотримується того самого способу дії; солідарний з ким небудь у чомусь … Український тлумачний словник
згодний — прикметник … Орфографічний словник української мови
відправний — а/вна/, а/вне/. Такий, з якого щось відправляють (у 1 знач.). Відправна станція. •• Відправна/ ціна/ найвища ціна, за якою покупець згодний купити товар, або мінімальна ціна, за якою продавець готовий запропонувати свій товар для аукціонного… … Український тлумачний словник
дисидент — а, ч. 1) Особа, релігійні погляди якої розходяться з догматами панівної церкви; віровідступник. 2) Той, хто не згодний з ідеологією, пануючою в країні, суспільстві; інакомислячий … Український тлумачний словник
згідний — а, е. 1) Те саме, що згодний. 2) до чого і з чим. Відповідний до чого небудь. 3) діал. Придатний, корисний … Український тлумачний словник
згоден — див. згодний … Український тлумачний словник
згожий — а, е, діал. 1) Придатний, здатний. 2) Згодний … Український тлумачний словник
контестатор — а, ч. У католицькій церкві – священнослужитель або віруючий, не згодний з точкою зору церковної верхівки на соціально політичні питання … Український тлумачний словник
схильний — а, е, до чого, з інфін. 1) перев. до чого. Який має схильність до чого небудь. || Який має фізичні передумови до розвитку якої небудь якості, властивості, стану і т. ін. 2) перев. з інфін. Який має який небудь намір, бажання; згодний на якісь дії … Український тлумачний словник
схильний — 1) (до чого й з інфін. який має потяг до чогось, природні дані, хист), нахильний (до чого) Пор. здатний I 2) (перев. з інфін. який має який н. намір, погоджується на якісь дії, учинки тощо), ладен, ладний, згодний, готов(ий) … Словник синонімів української мови
